http://www.joomla3x.ru/joomla3-templates.html - joomla 3 шаблоны

Заметка в "Вечернем Киеве".

https://vechirniykiev.com.ua/news/kozhna-druha-rodyna-poterpaye-vid-alkoholyu

 

 

Як алкоголь вбиває українців

15:15
18.06.2017
Як алкоголь вбиває українців

Експерти б’ють на сполох – майже кожен другий українець страждає від алкоголю: хтось як залежний, хтось як родич залежного. Проблема в тому, що важко провести межу між тим, коли людина іноді випиває, і тим, коли вже є залежною. Експерти не сходяться в єдиній думці, як часто потрібно випивати, щоб «бути алкоголіком» – щодня, щотижня чи щомісяця. Тому дуже часто родина пропускає перші «дзвінки» алкоголізму.

У нашій країні є великі проблеми з алкоголем, адже це – легальний «наркотик», який ще й рекламують.

Коли вже «сам не перестане». Досвід залежних.

40-річний Степан уже 10 років відвідує групу анонімних алкоголіків. Саме стільки років чоловік не вживає алкоголю. Згадує, як зрозумів, що сам з проблемою не впорається, коли почав вживати спиртне за будь-якої, навіть незначної, проблеми: нежить, температура, особисті складнощі чи проблеми на роботі.

- Без спиртного я вже не міг, алкоголь давав мені стимул, – пояснює чоловік.

Під алкоголем Степан поводив себе буйно, почалися сварки в родині.

- Я допився до дна. Пройшов детокс (вихід із запою медикаментозно) і звернувся до групи анонімних алкоголіків (групи АА), – згадує Степан.

Володимир має стаж тверезості 9 років, член співтовариства анонімних алкоголіків, колишній бізнесмен, називає алкоголізм алергією на алкоголь.

- Алергія не лікується, але вводиться у стан ремісії. Чому людям важко відмовитися від алкоголю? Тому що він є анестетиком та галюциногеном. І психологічна залежність формується саме через ці дві властивості спиртного, – розповідає Володимир.

Чоловік зазначає, що складніше за все залежній людині прийняти свою залежність і зрозуміти, що це – хвороба.

Ознаки хвороби

- Втрата контролю над кількістю випитого (все починається з маленької дози, а далі вмикається бажання «полірнутися» ще пивом або додати інший алкоголь).

- «Шаленість» першої чарки (коли людина розуміє наслідки вживання алкоголю, – наприклад розуміє, що через 10 хвилин має сідати за кермо, – але все одно п’є).

- Запої.

- Абстинентний синдром (похмілля).

Є думка, що спитися можна, лише вживаючи міцні алкогольні напої.

Проте Юрій Безсмертний, психолог Деснянського районного в м. Києві центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, спростовує цей міф і наводить приклад сусіда, який п’є пиво, але щодня купує в магазині пляшку, і часто не одну, і не донесши його додому, розкорковує біля під’їзду.

- Це вже алкоголізм. Хоча він цілком адекватний, працює. Але однією з характеристик хвороби є те, що вона прогресує. Ніхто не знає, що буде через рік, два або п’ять, – пояснює психолог.

Про тих, хто любить розслабитися по п’ятницях за допомогою алкоголю, Юрій Безсмертний говорить, що розслабитися можна, але навіщо ж за допомогою алкоголю.

- Якщо людина не може жодним іншим способом розслабитися, крім алкоголю, та чекає п’ятниці або іншого дня тижня, щоб випити, то це також є ознакою залежності, – зазначає пан Безсмертний.

Де шукати допомоги

Для того щоб кинути пити, людина повинна зрозуміти сама, що живе якось не так. Степан вважає, що для цього потрібно допитись до дна. Але попереджає, що дно може бути й у могилі.

- Для когось дно – це поганяти родину з дробовиком, для когось – проблеми зі здоров’ям, для мене – проблеми в родині. Я пропив родину, – розповідає колишній алкоголік.

У Києві існують лікарні державної, комунальної та приватної форми власності, які виводять із запою та білої гарячки, наприклад Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія». Це єдиний державний заклад, де лікують нарко- та алкозалежних. Тут є як медикаментозне лікування, так і психотерапія.

- У нас є декілька відділень, які приймають людей з психозами як алкогольними, так і наркотичними. Також є медико-реабілітаційне відділення, яке проводить реабілітацією у стаціонарних умовах, де людина займається з психологом (у стаціонарі пацієнт перебуває до 4 місяців), – розповідає Оксана Придатко, психолог лікарні «Соціотерапія».

Після цього людина може звертатись до груп анонімних алкоголіків, які допоможуть втриматись на плаву тверезості. Якщо людина не перебуває у стані запою і має намір вести тверезий спосіб життя, то вона може одразу звертатися до таких груп.

Групи АА (адреси груп за посиланням– це співтовариство чоловіків та жінок, які діляться один з одним своїм досвідом з метою вирішити їхню спільну проблему та допомогти іншим одужати від алкоголізму. Допомога груп АА – безкоштовна (лише благодійний внесок, який може бути навіть у розмірі 10 грн).

- Ми не займаємося політикою, не втягуємо нікого в жодні секти. Група АА – це групи самопомоч,- розповідає Степан.

Оскільки алкоголізм невиліковний, то людині, яка визнала, що втратила контроль над вживанням спиртного, потрібно все життя вживати заходів, щоб залишатися тверезою.

- Спочатку людині, яка лише ступила на шлях тверезого способу життя, рекомендується за 90 днів відвідати 90 зустрічей АА. Ми ділимося досвідом: як прийшли до зловживання алкоголем, що робимо для здолання своєї хвороби. Ми визнаємо, що втратили контроль над алкоголем. Групи АА – це підтримка тверезості, – пояснює Степан.

Чоловік зазначає, що є правило «першої рюмки»: якщо залежна людина кинула пити, і навіть не вживала спиртного протягом 10 років, то все одно може зірватися лише після однієї рюмки.

Степан додає, що оскільки алкоголізм є невиліковною хворобою, то пити, як п’ють усі, людина, яка вирішила кинути зловживання спиртним, більше не зможе.

Також у групі анонімних алкоголіків залежні можуть пройти програму «12 кроків», коли алкозалежний працює зі своїм наставником, який сам був залежним.

Юрій Безсмертний говорить, що спочатку при лікуванні потрібно купірувати фізичну залежність за допомогою детоксу, а потім працювати з головою. Лише 10–15 % у лікуванні алкоголізму лежить на медикаментозному лікуванні. Решта – реабілітація за допомогою психологів, психотерапевтів.

Кожну людину алкоголь руйнує по-різному: в когось більше соціальних проблем (безробіття), в когось – психологічних, в інших – фізичних (проблеми з печінкою).

Коли родичі шкодять

Лікування залежності ускладнюється тим, що в Україні не існує примусового лікування ні алкогольної, ні наркотичної залежності. А хворий майже ніколи не вважає себе хворим. Тому найскладніше випадає на долю родичів – умовити лікуватися.

Бажаючи добра залежному чоловіку чи синові, часто родичі поводять себе неправильно, вважає Юрій Безсмертний. Займають позицію або контролера, або рятівника. Вони годують його, коли він залишається без роботи через свою залежність, сплачують за нього його борги. Йому так комфортно. Можливо, якби йому завдати дискомфорту, він би подумав, що зробити, щоб у холодильнику з’явилися харчі.

Але найважче впливати на чоловіка, який гарно адаптований та утримує родину. Він вважає, що має право іноді розслабитися. Але це «іноді» може бути і щодня.

З думкою, що іноді родичі шкодять своєю поведінкою залежній людині, погоджується і Оксана Придатко.

- У людини повинна бути мотивація для боротьби із залежністю. Родичам також рекомендовано проконсультуватись у психолога, як правильно поводитися (це можна зробити і без присутності хворого). Фахівець пояснить, як правильно себе вести з такою людиною, – зазначає Оксана Придатко.

Проконсультуватись у психолога безкоштовно родичам можна у Київській клінічній наркологічній лікарні «Соціотерапія» (Деміївський провулок, 5а, 524-34-93) та у Київському міському центрі соціальних служб (вул. О. Довженко, 2, 458-27-67).

Спеціалісти зазначають, що існують недержавні центри реабілітації, в яких родичі можуть замовити послугу із забирання алкозалежного та вивезення з дому до стаціонару силоміць. Проте такі послуги є незаконними.

Думка юриста

Дійсно, є центри, які пропонуть вивезти алкозалежного на лікування без його згоди. Як це зазвичай відбувається? Приїздять міцні санітари та запхають кого треба в автомобіль і везуть під крапельниці.

Журналіст «Вечірки» подзвонила в один з розрекламованих реабілітаційних центрів, та запитала, що їй робити адже близька людина перебуває в запої і лікуватися не хоче. На тому кінці проводу запропонували приїхати та забрати у стаціонар. Лікування триватиме 3-6 місяців.  Перші 3-4 дні медикаментозна детоксикація, решта часу – психологічна реабілітація. Пообіцяли, що якщо клієнт не хоче лікуватися, то все одно не в тече, адже це заклад закритого типу. Вартість перебування у закладі – 8 тис. грн. на місяць (сюди включена робота з хворим, цого проживання та харчування).

«Вечірка» запитала у адвоката Івана Лібермана про законність таких дій.

- В Україні можливе примусове лікування алкогольної залежності, лише якщо людину звинувачують у вчиненні кримінального злочину. В інших випадках примусове лікування залежностей заборонено. Дії «спеціалістів», які вивозять примусово людину кудись на лікування, підпадають під статтю 356 Кримінального кодексу України (самоуправство) та тягнуть арешт строком до 3 місяців або штраф чи примусові роботи, – пояснює адвокат.

Тобто як родичам, так і таким «лікувальним» закладам потрібно відразу розраховувати, що протверезівши, людина може звернутися до суду чи до правоохоронних органів.

До того ж пан Ліберман зазначає, що такі центри, крім всього іншого, порушують права людини, адже коли викликають санітарів, невідомо, чи людина дійсно алкозалежна чи напилася вперше у житті.

"Вечірка" бажає своїм читачам ніколи в житті не зіткнутися з проблемою залежностей.

Нагадаємо, як в Києві легко дістати наркотики.

2017  Юрий Бессмертный